Двадцятого травня тихе і затишне подвір'я нашого ліцею стало місцем пам'яті для тих, хто в часи війни знайшов у собі внутрішню силу, що допомагає йти вперед навіть тоді, коли здається, що шлях може обірватися щохвилини. Герої, випускники ліцею, чиї імена викарбувані на табличках пам'яті, навчають нас, що справжня відвага – це не відсутність страху, а готовність боротися, навіть коли шансів мало. Із перших днів вторгнення вони закрили нас собою, стали на захист нашої країни, нашого життя і майбутнього, упевнені в тому, що кожен може змінити світ навколо, якщо не боятиметься робити крок уперед. Вони загинули в боротьбі зі злом, але їх життя стало назавжди частиною історії всіх нас.
Віримо в перемогу світла й нашу Україну. Наша вдячність безмежна, а пам'ять про їхній подвиг житиме в кожному з нас навіки. Від щирого серця висловлюємо співчуття всім рідним і близьким, бойовим побратимам і посестрам наших Героїв.

«Герої, які не зійшли зі шляху. Ми би не були зараз отут, якби більше знали заздалегідь. Утім, гадаю, так завжди виходить» - Дж. Р. Р. Толкін, "Володар кілець"
Андрій Харьков, Юрій Мітєв, Станіслав Бондарець, Кирило Ніколаєв, Михайло Куліш, Олексій Агафонкін - це імена наших випускників, які віддали найдорожче - своє життя, за нашу вільну Україну. Завдяки цим хлопцям ми можемо навчатися і вчити, радіти, сумувати, милуватися рідним містом, вільним від кривавих обіймів загарбників, одним словом - жити. Їхнє життя обірвали нелюди, розбивши на друзки їхню долю та долі їх рідних. Але в наших силах зробити так, щоб пам'ять про цих справжніх чоловіків завжди була частиною нашого світу, того, який існує завдяки нашим героям. Схилимо голови в скорботі, пам'ятаємо і вдячні назавжди.

Агафонкін Олексій Олексійович є випускником нашого ліцею 2015 року. Як чесна, відкрита, відповідальна людина з перших днів війни став на захист нашої Батьківщини. Бойовий шлях розпочав в радіотехнічній бригаді імені Богдана Хмельницького. Далі продовжив службу в третій штурмовій бригаді. За особливий прояв відваги та хоробрості нагороджений почесними нагрудним знаком - Хрест хоробрих та медаллю Лицарський хрест. Долати труднощі військових буднів йому допомагало добре почуття гумору, внутрішня стійкість та неабияка сміливість. 10.01.2026 року вірний присязі Українському народові, мужньо виконавши військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, він загинув під час виконання бойових завдань в морі, в результаті ураження катера російським дроном камікадзе у віці 27 років.

30 жовтня 2024 року загинув Кирило Ніколаєв, випускник ліцею 2019 року. Отримав тяжкі поранення ворожим дроном, які виявилися несумісними з життям.

Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії. Вже три роки наша країна втрачає своїх кращих. Кирило загинув на війні, захищаючи наше спокійне мирне життя. Загинув у боротьбі з росією, відстоюючи свої ідеали. Він пішов на війну добровольцем і провоював майже рік, бо вважав це за правильне. Захищати своїх рідних, друзів, тих кого любив, захищати своє та наше майбутнє. Його забрала війна, але він житиме вічно, поки ми його пам‘ятаємо. Пам‘ятатимемо його як героя, вірного друга, хорошу людину, людину, що брала від життя все. Будь-який тяжкий час він зустрічав з посмішкою і силою його здолати. Його ім'я назавжди залишиться в нашій пам'яті!

Випускник ліцею 1999 р. Мітєв Юрій загинув 8.06.2023 в бою під Запоріжжям, одному з перших контр наступальних. Вони підірвалися на міні, Юра був важко поранений. Його не довезли до шпиталю.

Він пішов у військкомат в перші дні війни. Йому було наказано чекати, коли його призвуть.   Але вони не знали Юру: він «домовився»! Ще один наш випускник розповів, що Юрко пішов до кабінету, знайшов якісь аргументи , його взяли разом ним.

А до того Юрко «волонтерів» – ще тоді, коли більшість з нас вважала, що війни нема. Він безкоштовно ремонтував автівки з Донбасу, допомагав купувати безліч різних необхідних речей.

А ще він був веселий, балакучий, але розумний і дуже дорослий. Вже у 8-му класі виглядав та діяв, як набагато доросліший за інших. Він підтримував тих, хто слабкіший та менш впевнений. Він виходив на сцену зі власними стендапами . Не завжди вони були шедеврами, але всі сміялися до сліз.

А ще в нашому ліцеї навчався його син. Він дуже пишався татом і хотів бути на нього схожим.

Ми будемо  пам’ятати  Юрія саме таким – завжди усміхненим та готовим підтримати інших.

25 червня трагічно загинув випускник ліцею «Перспектива» Куліш Михайло. 

Михайло був дуже чуйною людиною, завжди допомагав однокласникам та друзям.

Був добрим, відповідальним та доброзичливим. Нещодавно захистив диплом Бакалавра.

У ці буремні роки Михайло робив усе, щоб наблизити нашу Перемогу!

Співчуваємо рідним та близьким Михайла!

Ми завжди будемо памʼятати НАШОГО ГЕРОЯ!

Наші вітання!

Шановний Сергію Миколайовичу!

Педагогічний колектив, учні, батьки Запорізького академічного ліцею «Перспектива» щиро вітають Вас з отриманням високого звання - Героя України!

Ця нагорода більш, ніж заслужена. Ви — справжній патріот України! Завдяки Вашій відважній службі наші діти можуть спокійно навчатися і з впевненістю  дивитися в майбутнє!

Знаємо, безпека і захист України для Вас більше, ніж робочі завдання. Це головна цінність, яку Ви з честю захищаєте!

Бажаємо Вам нових досягнень, численних перемог, натхнення та завзяття, професійних успіхів, сил для подальшої боротьби!

Слава Україні!

Вічна слава та пам'ять герою!

23 березня 2022 року загинув випускник ліцею «Перспектива», старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Харьков Андрій. Загинув, відбиваючи  вороже штурмування  в  Маріуполі. Андрій загинув як мужній чоловік та справжній син українського народу. Ще навчаючись у ліцеї, мав особливу патріотичну позицію та погляди, які багато в чому випереджали час. За проявлений героїзм  був нагороджений орденом "Богдана Хмельницького" III ступеню (2022 року- посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії під час   захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов’язку.

     Ліцей висловлює найщиріщі співчуття родині та друзям загиблого героя.   

Герої не вмирають, а продовжують жити в серцях вдячних українців!