Педагогічна виставка

Кононенко Надія Олегівна

Анотація перспективного педагогічного досвіду

Номінація: «Нова українська школа: оновлення змісту викладання навчальних предметів»

Секція: «Хімія, біологія, екологія»

 

Інформація про автора досвіду:

Кононенко Надія Олегівна, учитель біології та хімії,

кандидат педагогічних наук, спеціаліст

 

Контактна інформація про навчальний заклад:

Запорізький багатопрофільний ліцей "Перспектива"

Запорізької міської ради Запорізької області

Директор: Саміло Костянтин Миколайович

Адреса: Україна, Запорізька область, м.Запоріжжя,

Шевченківський район, вул. Героїв 55-ї бригади, 3Б

Телефон: (061)7071625, (061)2862448, (061)7072031, (061)2862447

E-mail: zblzmr1@gmail.com

Адреса сайту: https://www.perspectivazp.com/

 

Тема досвіду: Формування екологічної компетентності

шляхом інтеграції предметів природничого циклу

 

Провідна педагогічна ідея досвіду:

Інтеграція шкільних дисциплін природничого профілю є перспективним напрямком розвитку шкільної природничої освіти. Інтегративний підхід сприяє більш ефективному формуванню екологічної компетентності учнів, розвитку пізнавального інтересу до вивчення відповідних предметів, активності та ініціативності в навчанні, дозволяє формувати єдину наукову картину світу.

 

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:

Формування екологічної компетентності учнів передбачає не тільки формування значного багажу знань про природу, про взаємозв’язки між організмами, між живою та неживою природою, між природою та суспільством (знань, що формуються дисциплінами природничого профілю), а насамперед, формування відповідних цінностей: почуття поваги та любові до природи. Важливим аспектом навчально-виховного процесу є формування вміння використовувати свої знання на практиці, передбачати наслідки своїх дій та відповідати за них. Останнє є особливо важливим для оздоровлення взаємовідносин між людиною та природою.

Оскільки екологічна компетентність включає ціннісний, знаннєвий та діяльнісний компоненти, то стає зрозумілим, що процес її формування буде більш ефективним при інтеграції природничих дисциплін, зверненні до природи, культури та економіки рідного краю.

Перспективи подальшого розвитку української школи вбачаються в удосконаленні змісту освіти, найважливішим напрямом якого є фундаменталізація, спрямована на створення такої системи та структури освіти, пріоритетом яких є не прагматичні, вузькоспеціалізовані знання, а методологічно важливі знання, що сприяють цілісному сприйняттю наукової картини світу, інтелектуальному розквіту особистості і її адаптації в швидко змінних соціально-економічних і технологічних умовах. Міждисциплінарна інтеграція стає засобом генералізації та інтеграції знань на основі фундаментальних ідей, законів і теорій.

Інтеграція не як механічне поєднання двох або більше предметів, а як їх взаємопроникнення, об’єднання у єдине ціле на основі спільного підходу. Такий підхід докорінно змінює зміст і структуру сучасного наукового знання, веде до його генералізації та універсалізації, оскільки саме інтеграційні процеси здатні одночасно враховувати запити всіх навчальних дисциплін. Тому принцип міждисциплінарної інтеграції має виступати основним механізмом оптимізації змісту шкільної освіти.

Слід підкреслити важливість інтегративного підходу у викладанні предметів природничого циклу в класах хіміко-біологічного, географічного чи інших природничих профілів, оскільки саме такий підхід дозволяє формувати ґрунтовні знання, використання яких можливе на практиці.

 

Однією з проблем сучасної школи залишається неузгодженість програм з різних шкільних дисциплін, у результаті чого деякі явища вивчаються однобоко – учням складно сформувати єдину наукову картину світу. Розв’язання цієї проблеми полягає саме в інтеграції шкільних предметів, особливо природничо-наукових дисциплін. Інтегративний підхід дозволяє поєднати навчальний матеріал кількох предметів навколо однієї теми, усуваючи дублювання у вивченні ряду питань, таким чином ущільнюються знання та економиться час. У результаті полегшується засвоєння значного за обсягом матеріалу та підвищується якість знань загалом. Крім того, учні отримують можливість активно здобувати знання та одразу застосовувати їх у різних навчальних ситуаціях.

Через інтеграцію здійснюється особистісно-зорієнтований підхід до навчання, оскільки учень сам може обирати «опорні» знання з різних предметів з максимальною орієнтацією на суб’єктивний досвід, що склався в нього під впливом як попереднього навчання, так і більш широкої взаємодії з навколишньою дійсністю [9].

Одним із можливих варіантів інтеграції на цьому етапі може бути метод проектів. Такий метод роботи передбачає масштабну позаурочну підготовку, а отже дає більше можливостей для погодження програмного матеріалу різних шкільних предметів. Проективна діяльність дозволяє глибоко і всебічно вивчити проблему, не перевантажуючи учнів, оскільки кожен з них вивчає тільки один аспект питання, а результати докладає своїм товаришам. Особливо широкий простір для реалізації такого підходу дають саме екологічні питання.

 

Науково-теоретична база досвіду;

Матеріальну єдність світу як основу інтеграції наук усвідомили вчені які стоять на різних методологічних позиціях. Характерне у цьому відношенні висловлювання відомих спеціалістів з теорії систем Р.Акоффа та Ф.Емері: «Природа не постає перед нами поділеною на дисципліни. Нема явищ фізичних, хімічних, біологічних тощо. Дисципліни – це способи, якими ми вивчаємо явища, вони зумовлені точками зору, а не об’єктами спостережень. Отже, поділ науки на дисципліни утворює певну систему знань. Її організацію не можна ототожнювати з організацію самої природи»

Визначальним у розумінні інтеграції є поняття, яке запропонували І.Д.Звєрєв та В. М. Максимова: «интеграція є процес та результат створення нерозривно з’єднаного, єдиного, цільного. У навчанні вона здійснюється шляхом злиття наукових понять та методів окремих дисциплін у загальнонаукові поняття й методи пізнання, розкриття міжпредметних учбових проблем на основі загальнонаукових принципів».

 

Ґрунтовний аналіз міжпредметної інтеграції в екологічній освіті проведено в наукових дослідженнях вітчизняних учених В. Д. Звєрєва, А.Н. Захлебного, П. В. Іванова, Е. А. Паладѐнц, А. В. Викулова та закордонних педагогів З. Костовой, Д. Кваснічковой, Д. Сванна, В. Степпа, М. Хейл, Р. Лоба. Основні підходи до змісту, сутності та структури екологічної компетентності, визначення принципів, за якими відбувається формування цієї якості, визначено у працях О. Колонькової, В. Маршицької, О. Пруцакової, Н. Пустовіт, Л. Руденко, Л. Титаренко, С. Шмалєй та ін.

 

Стисла анотація досвіду:

Одним із можливих варіантів інтеграції на цьому етапі може бути метод проектів. Такий метод роботи передбачає масштабну позаурочну підготовку, а отже дає більше можливостей для погодження програмного матеріалу різних шкільних предметів. Проективна діяльність дозволяє глибоко і всебічно вивчити проблему, не перевантажуючи учнів, оскільки кожен з них вивчає тільки один аспект питання, а результати докладає своїм товаришам. Особливо широкий простір для реалізації такого підходу дають саме екологічні питання.

 

Серед глобальних проблем, що постали зараз перед людством, є проблема на розв’язання якої безпосередньо впливає екологічна компетентність кожної окремої людини, – це проблема накопичення твердих побутових відходів. При цьому значний відсоток цих відходів приходиться на полімерні матеріали, які широко використовуються в побуті, але майже не розкладаються в природних умовах. Високомолекулярні сполуки вивчаються в курсі хімії 11-го класу, Проблема забруднення навколишнього середовища та деградації природи вивчається на уроках екології. Проблема взаємовідносин людини та природи червоною стрічкою проходить через увесь шкільний курс біології. На уроках економіки учні мають можливість розглянути економічний аспект питання утилізації та переробки твердих побутових відходів. Бачити красу природи, любити та берегти її учні вчаться, на уроках літератури та образотворчого мистецтва. Усе вище зазначене зумовило вибір теми дослідницького проекту: «Пластик – матеріал, що полегшує життя сьогодні, але ускладнює завтра».  Проект розрахований на учнів десятого – одинадцятого класів, реалізується вчителями біології, хімії та економіки. Під керівництвом учителів учні працюють над такими питаннями:

1.     Проблема накопичення твердих побутових відходів.

2.     Розкладання пластмас.

3.     Сортування сміття.

4.      Переробка пластика.

5.     Енергетичний потенціал твердих побутових відходів, та зокрема пластика.

6.     Економічний аспект питання переробки твердих побутових відходів.

7.     Краса Землі та людина – очима майбутнього покоління.

Результати роботи оформлюються у вигляді доповідей, рефератів та презентацій.

 

Результативність впровадження досвіду:

У ході роботи над проектом учні побували на підприємстві з переробки пластика ПП ПКФ «Полімер» та взяли участь у роботі Міжнародної виставки-конференції «Еко Форум 2017», що відбулася у Запорізькому виставковому комплексі «Козак-Палац» 30.05 – 01.06.2017. На виставці учні мали можливість взяти інтерв’ю у представників компаній «Гранік» та «Умвельт», що займаються вивозом сміття в Запорізькому регіоні та намагаються впровадити його сортування.  Підготували роботи для фотовиставки «Здоров’я людини – здоров’я планети».

Використані форми і методи роботи дозволили досить глибоко опрацювати великий об’єм матеріалу, при цьому не було перенавантаження учнів і кожен з них працював у власному темпі. Усі питання теми розглядалися у прикладному аспекті, а отже навчання не було відірваним від життя. Використання інтегративного підходу дозволило всебічний розгляд теми, а отже сприяло формуванню елементів наукового світогляду та  наукової картини світу.

 

Репрезентація досвіду: Результати роботи були представлені на ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Розвиток сучасної природничо-математичної освіти: реалії, проблеми якості, інновації» та на третьому засіданні РМЦ вчителів біології.

 

 

Блог учителя біології Кононенко Н.О.: bio-perspektiva.blogspot.com

 

Тегі: Міжпредметна інтеграція, інтегративний підхід, метод проектів, екологічна компетентність, пластик, тверді побутові відходи, екологічна криза, деградація природи.